Поради батькам

Шановні батьки!

     На Youtube  з"явився канал  під назвою"Освіта дитини XXi століття", який  пропонує до перегляду  десятки різноманітних  вітчизняних  мультфільмів. Діти змалечку  матимуть  змогу  долучатися  до української мови та культури. Всі відеоматеріали каналу  проходять чіткий відбір, аби вони могли чогось навчити дитину, сприяти  формуванню правильного  світогляду  та  виховання. Важливим  фактором  є також те, що всі  представлені  на  каналі  мультфільми  будуть безкоштовними  та  легкодоступними.

БАТЬКИ - ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ.

 1.Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я.

 2. Ведіть здоровий спосіб життя.

 3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики.      Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому.

 4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини.

 5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок.

 6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища.

 7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.

 8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам'ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії .

 9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам.

 10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя.

 11.Застосовуйте вдома різні профілактично - корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами.

 12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я:

 - виконувати різні фізичні вправи;

 - правильно харчуватись;

 - загартовуватись;

 - спілкуватися з друзями;

 - дотримуватися особистої гігієни;

 - дотримуватися режиму дня;

 - знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д.

ГІГІЄНА 

 1.Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину.

 2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов΄язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття.

 3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань.

 4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією.

 5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом.

 6. Привчайте дитину правильно чистити зуби.

 7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні.

 8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку.

 9. Регулярно зрізайте нігті на руках і ногах, тримайте їх у чистоті.

 10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень.

 11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу.

 12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини.

ХАРЧУВАННЯ

 1.Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці.

 2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.

 3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.

 4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.

 5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.

 6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.

 7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.

 8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.

 9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.

 10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.

 11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.

 12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.

 13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.

ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ 

 1. Створюйте в сім΄ї комфортне середовище для дитини. Любіть її. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею.

 2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.

 3. Адекватно реагуйте на негативні емоційні вияви дитини.

 4. Задовольняйте природну потребу дитини в емоційній безпеці.

 5. Вчіть дитину дотримуватись порядку, пояснюючи його важливість для збереження позитивних емоцій.

 6. Запобігайте виникненню депресивних станів.

 7. Формуйте в дітей відчуття власної досконалості (усвідомлення образу „я”, самооцінка, рівень домагань, особистісні очікування), потребу в постійному самовдосконаленні.

 8. Наповніть свою душу й серце любов΄ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтеся. Це запорука здорової сім΄ї, особистого здоров΄я – вашого й ваших дітей.

 9. Не робіть за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може і надалі використовувати вас як прислугу.

10.Не читайте дитині нотацій і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою.

 11. Змиріться з тим, що дитина любить експериментувати. Так вона пізнає світ.

 12. Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок. 

 13. Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте спекатися її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні.

 14. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її уважно, із розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, що вона говорить.

 15. Не ставте занадто багато запитань і не встановлюйте безліч правил для дитини: вона не звертатиме на вас уваги.

 16. Нехай дитина дає волю своїм фантазіям. Жива уява – дарунок, властивий дитинству. Ніколи не придушуйте його!

 17. Поява дитини в родині може викликати кризу в житті старшої дитини. Ставтеся до дітей однаково. Старша дитина повинна знати, що ви любите її ні трохи не менше, ніж інших дітей.

 18. Гарний спосіб припинити сварку між дітьми – перемінити обстановку, відволікти їх.

 19. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитини певні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є.

 20. Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення.

 21. Не поправляйте дитину в присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч, вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження.

 22. У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить її і привчить до того, що зважати слід лише на силу.

 23. Знайдіть будь-яку галузь реальних успіхів, підкреслено виділяйте таку діяльність, у якій дитина успішна, може самореалізуватися, самостверджуватися, переживати успіх і пов΄язані з ним позитивні емоції, знайти втрачену віру в себе.

 24. Проаналізуйте разом із дитиною (у вільній ненав΄язливій формі) можливі варіанти подолання тих, чи інших складних ситуацій повсякденного життя, які часто зустрічаються або можуть зустрітися дитині.

 25. Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у зв΄язку з цим.

Безпека дитини - важлива соціально-педагогічна проблема сучасності

  Торкаючись теми виховання здорової дитини-дошкільника, не можна лишити осторонь питання безпеки життєдіяльності малюка.

 Відомо, що в будь-якому віці, а в дитинстві особливо, людину підстерігає багато небезпек.

 Статистика свідчить, що в кожній країні щорічно гинуть сотні дітей від нещасних випадків, які трапляються не тільки на вулиці, але й удома. Проте більшість таких трагедій можна і потрібно попередити, вживаючи елементарних заходів безпеки.

 Щоб запобігти нещасним випадкам із дитиною, необхідно створити вдома відповідні умови для безпеки дитини. Це важлива проблема, вирішити яку повинні дорослі, насамперед ви, шановні батьки. Заходи щодо попередження травм дітей необхідні так само, як і елементарні вміння мами й тата надати першу допомогу своєму синові чи доньці в той час, якщо лиха все ж таки уникнути не вдалось.

 Що ж саме ми маємо на увазі, коли говоримо про умови безпеки дитини вдома? Зупинімось на конкретних аспектах цієї проблеми.

 Суттєву небезпеку для дитини представляє електричний струм. Поговоріть з дитиною про те, що електрострум може бути «другом» і «ворогом» одночасно. Поясніть дитині, що не можна торкатися (особливо мокрими руками) електроприладів, розеток та електродротів, що небезпечно брати дріт, який висить, стояти під деревом під час грози тощо. У приміщеннях, де живуть діти, має бути обов'язково справною та усуненою від можливості контакту з нею дитини електропроводка.

 Меблі по можливості повинні бути без гострих країв. Двері на балкон за відсутності дорослих в кімнаті мають бути зачиненими.

 Крани газових пальників у кухні також повинні бути закритими. Краще, якщо вони будуть взагалі поза досяжністю дітьми.

 Усі гострі, ріжучі та колючі предмети (голки, шила, ножі, леза тощо) мають знаходитися в закритих шухлядах під замком.

 Діти не повинні також мати доступ до домашньої аптечки. Пам'ятайте, що таблетки та пігулки малюкам часто уявляються цукерками. Не слід також давати дитині ліки з пляшечки без етикетки. Усі рідини, якими ви користуєтеся для господарчих потреб, мають бути під ключем.

 Дитина  обов'язково має бути навчена виконанню елементарних правил безпеки в довкіллі:

 •Ø не кидатися камінням і твердими сніжками,

 •Ø не дражнити тварин,

 •Ø не гратися з вогнем, не торкатися дротів, що лежать на землі,

 •Ø не чіпати газових кранів,

 •Ø під час переходу вулиці дивитися спочатку ліворуч, а потім праворуч,

 •Ø ходити тільки по тротуарах,

 •Ø не висовувати руки та голову і не нахилятися із вікон автобусів, тролейбусів, трамваїв та поїздів,

 •Ø не входити та не застрибувати в транспорт, який вже рушив з місця,

 •Ø швидко переодягтися та змінити взуття, якщо воно промокло.

     Розкажіть дитині про небезпеку вогню та про те, що в жодному разі не можна гратися сірниками і запальничками, а якщо виникла пожежа, треба одразу звати на допомогу.

 Поясніть дитині, що олівці і стержні кулькових ручок не можна гризти.

 Перебуваючи поза домом, вивчайте місцевість, куди прийдете погуляти. Відпочиваючи біля відкритого водоймища, не залишайте дітей поза увагою.

 Послідовно та поступово знайомте дітей з правилами дорожнього руху, привчайте переходити вулицю тільки на зелене світло.

 Якщо ви вирішили завести собаку, оберіть породу, що любить дітей. Статистика останніх років жахлива: величезна кількість дітей, травмованих домашніми собаками, залишаються інвалідами на все життя. Найбільш небезпечними для малюків є вівчарки, російські борзі, лайки, доги тощо.

   Привчайте дитину піклуватися про себе, слід знайомити з елементарними відомостями з анатомії та фізіології людини: як б'ється сердечко та як його охороняти, чи багато в легенях повітря і яке повітря корисне, як важливо мати красиву осанку.

   Розкажіть дитині про користь свіжого повітря, шкідливість пилу, формуйте потребу жити у чистому помешканні.

   Покажіть дитині отруйні рослини, гриби, кущі та поясніть, чому не можна тягти до рота (куштувати) невідомі ягоди, листочки, травинки. Корисно дитині дізнатися також про шкідливих та небезпечних для здоров'я комах: кімнатну муху, лісового кліща, блоху, вошу тощо.

 У разі, якщо нещасний випадок з дитиною все ж трапився, батьки мають не втрачати холоднокровності, не впадати в паніку і по можливості, швидко намітити план своїх дій.

 Найчастіше у дітей бувають порізи і подряпини. Якщо при цьому немає кровотечі, рана не забруднена, найкращий засіб - промивання чистою (краще кип'яченою)  водою, а потім перекисом водню. При глибоких порізах та забрудненнях рани слід звернутися до лікаря. Під час кровотечі потрібно її зупинити шляхом підняття пошкодженої кінцівки та накладання пов'язки із стерильного бинта. При носовій кровотечі дитину слід посадити так, щоб голова була трохи нахилена назад, розстібнути комірець та накласти холодний компрес на перенісся або на потилицю, при цьому шмаркатися чи затискати хусточкою ніс не дозволяється. Пам'ятайте, що першу допомогу  потрібно надавати при кожній подряпині чи порізі.

 З побутових травм  найбільш трагічними бувають опіки, викликані гарячими рідинами або вогнем газового пальника. Тому каструлі з гарячими стравами не можна ставити на край плити, а дитину слід навчити не підходити до плити і не гратися з сірниками, які, до речі, мають знаходитися в недоступному для дітей місці. Під час невеликого термічного опіку потрібно накласти стерильну пов'язку на обпечену ділянку шкіри. При опіку великої ділянки шкіри дитині потрібно дати випити гарячого чаю, а потім доставити в лікувальний заклад. Хімічні опіки можуть бути викликані потраплянням до ротової порожнини каустичної соди, оцтової кислоти тощо. У такому випадку рот та шлунок необхідно промити теплою водою і терміново доставити дитину до лікарні.

 Іноді діти отруюються якимись ліками або хімічними речовинами. Після виклику швидкої допомоги слід не перешкоджати блювоті або навіть спровокувати її, потім дати дитині випити води для повторної блювоти, на живіт та на ноги покласти теплий компрес.

 При всіх інших видах нещасних випадків терміново доставити  до лікувального закладу або викликати швидку допомогу.

 Бережіть своїх дітей!

Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь і дідусів

1. Крім їжі та одягу мені потрібні ласка, сердечність та Ваша любов.
2. Говоріть зі мною "серцем", тому що слова не завжди мені зрозумілі.
3. У Нашому домі виділіть мені власний куточок і трішки Вашої уваги.
4. Зробіть так, щоб я відчував свою важливість і необхідність, своє місце в планах нашої родини.
5. Зробіть так, щоб я ніколи не боявся втратити Вашу любов.
6. Допоможіть мені зрозуміти різницю між добром і злом, правдою і неправдою.
7. Покажіть, як дотримуватися обіцянки.
8. Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді коли я ще роблю сотні помилок.
9. Не карайте мене за невдачі, сама невдача є карою для мене.
10. Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також - як і чому.
11. Будьте доброзичливі до мене, щоб я навчився відчувати те саме до інших.
12. Не обмежуйте мене, не висміюйте.
13. Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо тільки дитина.
14. Дайте мені змогу проявити свої можливості, бути відповідальним.
15. Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася в милиці, які будуть заважати мені робити самостійні кроки.

Любі мої, я Вас дуже-дуже люблю!!! Покажіть мені що Ви любите мене також! 

НЕ БИТТЯ ВИЗНАЧАЄ СВІДОМІСТЬ

 Вважається, що кожна дитина — маленьке диво й велике щастя для своїх батьків. Проте така оптимістична картинка, на жаль, не стовідсоткова. Цей відсоток у нашому суспільстві чим далі, тим більше має тенденцію до зниження. Аборти, якими перериваються небажані вагітності; залишені у пологових будинках діти; немовлята у сміттєзбірниках; батьки-вбивці власних дітей; проблемні родини, в яких діти потерпають від експлуатації з боку батьків; пристойні сім’ї, в яких фізичне покарання дитини є нормою життя, — все це насильницькі способи позбутися або самої дитини, або небажаної для дорослих її поведінки.

 Таке ставлення дає дитині уявлення: саме так, із застосуванням насильства слід домагатися бажаного й формує у неї переконання: насильство — найкращий спосіб протистояння тому, що тобі не подобається, що ти не можеш змінити, швидкий шлях досягнення бажаного.

 А потім ми, дорослі, дивуємося: звідки в наших дітях беруться жорстокість, агресія, непоступливість, брехливість, безсовісність, бездушність. І, розпочинаючи боротьбу з негативними проявами поведінки, знову не знаходимо нічого кращого за фізичне та моральне насильство.

  ДО ЧОГО ПРИЗВОДЯТЬ ФІЗИЧНІ ПОКАРАННЯ

“Люблячі” батьки  задля виправдання застосування до дітей насильницьких методів з благородною метою виправлення їхньої небажаної поведінки, проголошують: “БИТТЯ визначає свідомість!”, “школі потрібна ЛОЗИНА”.

 Справді — визначає! Щодо цього немає сумнівів. Проте, на превеликий жаль, не завжди в тому напрямку, на який сподіваються дорослі. Спробуємо разом розібратися, чого ж може навчити дитину биттям.

 По-перше, у дитини формується стійке переконання: насильство — найкращий та єдиний спосіб досягти бажаного та судження: коли я стану дорослим й у мене будуть власні діти, я теж їх битиму. А коли хтось із дітей, страждаючи від побиття, і запевняє себе, що ніколи не каратиме власних дітей, то, ставши дорослим, рідко реалізує свої дитячі плани, а йде узвичаєним шляхом, прокладеним крізь століття його предками.

 По-друге, складається неусвідомлене, а від того ще небезпечніше переконання — мене б’є людина, яка мене любить, тож і я, у свою чергу, маю право бити того, кого люблю. Це підсвідоме судження є мотивацією у дитячих бійках, а згодом може яскраво проявитися в дорослому віці у таких формах поведінки, як мазохізм — б’є мене, тобто любить; садизм — люблю, себто маю право бити; й садомазохізм — прийняття, схвалення та отримання задоволення від фізичного насильства у стосунках між людьми.

 Крім того, биття може призвести до пробудження ранньої дитячої сексуальності — дитина, що відчула під час побиття оргазм, надалі провокуватиме батьків до акту екзекуції, щоб знову відчути сексуальне задоволення. Страшно, що отримання задоволення від жорстокості та болю, у майбутньому може стати для людини нормою життя.

 По-третє, у дитини, яку фізично карають за якусь провину (за реальним або помилковим звинуваченням) значущі для неї люди — батьки, педагоги — може виникнути агресія — мотивована деструктивна поведінка, яка суперечить нормам людського співіснування, завдає фізичної шкоди людям або стає причиною їхнього психологічного дискомфорту. Ця поведінка провокується ненавистю до тих, хто викрив провину, та бажанням помститися, але так, щоб ніхто про це не дізнався, щоб уникнути покарання. Або інша протилежність — аутоагресія — агресія щодо себе, почуття провини, що призводить до алкоголізму та наркоманії, а подекуди й до крайньої форми — суїциду. “Я поганий, бридкий, мене немає за що любити, я нікому не потрібний, життя не має сенсу,” — так розмірковує людина, що зважилася накласти на себе руки.

ЧОМУ БАТЬКИ ВДАЮТЬСЯ ДО ФІЗИЧНИХ ПОКАРАНЬ?

 Якби люблячі батьки знали про можливі наслідки своїх виховних зусиль, чи стали б вони фізично карати свою дитину? Здавалося б, відповідь очевидна.

 Проте, на жаль, навіть ті дорослі, які здогадуються або напевно знають про сумні наслідки насильства, все ж вдаються до нього. Чому так буває?

 Причини:

•  стійке переконання, що так роблять УСІ, жодна дитина, мовляв, не виросла без фізичного покарання, нас у дитинстві били, але ж ми виросли нормальними людьми;
•  відчуття власної неспроможності змінити поведінку дитини. У стані роздратування, розгубленості обирають найперше, що спадає на думку — фізичне покарання дитини з благородною виховною метою;
•  безкарність дорослого перед дитиною.

 Потім, уже після того, як акт фізичного покарання відбувся, батьківські роздуми з цього приводу можуть іти різними шляхами:
звинувачення — дитина, мовляв, сама винна у тому, що трапилося! Якби не робила поганого, не говорила б зайвого, я б нізащо її не бив. Хай поводиться добре, щоб не бути битою;

самообман — чим дужче покараєш (так, щоб запам’ятала), тим ймовірніше, що дитина такого більш ніколи не скоїть. І, справді, в деяких випадках подібна поведінка більше не повторюється, але не тому, що дитина усвідомила свою провину, а лише з побоювання бути покараною. Поведінка дитини у цьому разі не змінюється, вона отримує урок — погане слід робити так, щоб тебе не викрили;

самовиправдання — не утримався, в усьому винні нерви, намагатимуся, щоб таке більше не повторилося чи хоча б траплялося якнайрідше, і висновок: треба шукати інші шляхи впливу на дитину;

каяття — визнання провини перед дитиною та намагання вибачитися перед нею.

 Буває, що каяття стає останньою краплею для остаточного прийняття батьками рішення “Більше ніколи не підніму руку на сина”. Надалі відбувається величезна внутрішня робота дорослого над собою з метою знаходження та застосування інших — ненасильницьких — методів впливу на дитину.

 Проте, якщо систематично виникає замкнене коло: побив — покаявся — вибачився (не обов’язково на словах, показною ніжністю та пестощами, задобрюванням подарунками, дозволом робити те, за що нещодавно карали) — знову побив — є небезпека виростити з дитини асоціальний елемент, злочинця, в окремих випадках навіть — маніяка. За невизначеної батьківської позиції у малого збиваються соціальні орієнтири, він не може зрозуміти, чого ж від нього вимагають батьки. Схвалюють і карають за ті самі вчинки. Цей шлях значно гірший за той, коли дорослий упевнений у справедливості фізичного покарання у виховних цілях і застосовує його.

Рекомендації для батьків щодо підтримки дитини

СТВОРЮЙТЕ ДЛЯ ДИТИНИ СИТУАЦІЇ ГАРАНТОВАНОГО УСПІХУ

1.     Спирайтеся на сильні сторони дитини.

2.     Уникайте концентрувати увагу на невдачах.

3.     Показуйте, що ви задоволені дитиною.

4.     Навчіть дитину дробити великі завдання на маленькі, тобто такі, з якими він може справитися.

5.     Спілкуючись з дитиною, активно використовуйте гумор.

6.     Знайте про всі спроби, до яких удавалася дитина, щоб виконати завдання.

7.     Дозволяйте дитині самій /там, де це можливо/ вирішувати проблеми.

8.     Уникайте дисциплінарних заходів.

9.     Враховуйте індивідуальність дитини.

10.   Виявляйте емпатію і віру в дитину.

11.  Демонструйте оптимізм.

 

Здоров'я дітей в руках дорослих, які їх оточують. Частіше покладайтеся на свою любов до дітей і інтуїцію. Не вирішуйте власні проблеми ціною психічного здоров'я дітей.

Десять заповідей Януша Корчака для батьків. 

1. Не чекай, що твоя дитина буде таким, як ти або таким, як ти хочеш. Допоможи йому стати не тобою, а собою. 

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для нього зробив. Ти дав йому життя, як він може віддячити тобі? Він дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки. 

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

 4. Не стався до його проблем зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений - йому воно важке не менше, аніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у нього немає досвіду. 

5. Не принижуй!

 6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - його зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині. 

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам'ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе. 

8. Дитина - це не тиран, який заволодіває всій твоїм життям, не тільки плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наш», «своя» дитина, а душа, дана на зберігання. 

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб робили твоєму. 

10. Люби свою дитину будь-якою - не талановитою, невдахою, дорослим. Спілкуючись з нею - радій, бо дитина - це свято, яке поки що з тобою.

Вчимося бути батьками. 

💡 14 порад батькам, які прагнуть виховати дитину успішною та впевненою:💜 Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
💜 Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.
💜 Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.
💜 Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
💜 Учить дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.
💜 Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.
💜 Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
💜 Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
💜 Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.
💜 Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.
💜 Визнайте право дитини на помилку.
💜 Думайте про дитячий "банк" щасливих спогадів.
💜 Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
💜 І взагалі, хоч інколи ставите себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.💜 Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.💜 Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.💜 Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.💜 Учить дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.💜 Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.💜 Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.💜 Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.💜 Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.💜 Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.💜 Визнайте право дитини на помилку.💜 Думайте про дитячий "банк" щасливих спогадів.💜 Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.💜 І взагалі, хоч інколи ставите себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

Короткометражний мультфільм «Alike» від двох іспанських аніматорів Daniel Martínez Lara і Rafa Cano Méndez - про те, чому ми вчимо дітей і на що вони приречені, якщо йдуть виключно «правильним» шляхом. Робота вже удостоєна 64 нагород по всьому світу.

Методика навчання письма ліворуких дітей

Та як навчити шульгу впоратись із виконанням гігієнічних вимог, необхідних при письмі: посадка, положення зошита, рук і т.д. Вимоги до ліворуких школярів значно відрізняються від вимог, що ставляться до дітей, які пишуть правою рукою.